Рак молочної залози

Рак молочної залози — злоякісна пухлина, що розвивається із клітин, які входять до складу протоків (протокова карцинома), або із часточок, у яких утворюється молоко (часточкова, лобулярна карцинома).

Злоякісні пухлини можуть значно відрізнятися за своєю будовою, але для онкологів важливими біологічними характеристиками у виборі тактики лікування є такі особливості: інвазивна чи неінвазивна карцинома, біологічний підтип пухлини, що визначається за допомогою спеціального мікроскопічного методу – імуногістохімії (ІГХ).

Неінвазивна карцинома

Якщо пухлинні клітини не мають контакту із лімфатичними та кровоносними судинами, то така форма раку називається неінвазивна карцинома. Це означає, що під час росту клітини пухлини розповсюджуються в межах протоків, які несуть молоко до соска, і можуть поширюватися по великій площі грудей, але не мають можливості потрапляти в лімфатичне та кровоносне русло, що не дає змоги поширюватися по всьому організму у вигляді метастазів. Неінвазивна карцинома є передраковим станом, який можна виявити за допомогою мамографії.

Основним методом лікування такого стану є хірургічне лікування та променева терапія у деяких випадках.

Інвазивна карцинома

При контакті пухлинних клітин із кровоносними та лімфатичними судинами вони мають можливість розповсюджуватись в лімфатичні вузли та віддалені органи тіла, такі як легені, печінка, головний мозок тощо. В такому випадку йдеться про інвазивну карциному. Лікування інвазивної карциноми комплексне і залежить від стадії захворювання.

Залежності від біологічних характеристик карциноми відбувається індивідуальний підбір лікування.

Враховується наявність або відсутність у пухлинних клітин рецепторів до гормонів естрогенів (ER) і прогестерону (PR), рецепторів до епідермального фактора росту HER2/neu та деякі інші молекулярні та генетичні маркери.

Підтипи раку молочної залози

У клінічній практиці виділяють чотири основних підтипи раку молочної залози:

Люмінальний тип А. Це пухлини із високим вмістом гормональних рецепторів, тобто з високою чутливістю до естрогену та прогестерону, негативним HER2-статусом, із низьким рівнем білка Ki-67. Пухлини є високодиференційованими (G1), як правило, ростуть повільно, хвороба має найкращий прогноз і високочутлива до антигормонального лікування.
Люмінальний тип B. Пухлини мають рецептори і чутливість до гормонів (естроген та/або прогестерон), HER2-негативні, з високим рівнем Ki-67. Ростуть швидше, ніж рак люмінального підтипу А, їх прогноз дещо гірший. Ефективними опціями лікування є хіміотерапія та антигормональна терапія.
Потрійний негативний рак молочної залози. Немає рецепторів до естрогену і прогестерону, негативний HER2-статус. Цей тип раку частіше зустрічається у жінок з мутаціями генів BRCA1 і серед молодих жінок. Ефективним лікуванням є хіміотерапія, а при деяких особливостях пухлинних клітин – імунотерапія та таргетна терапія.
HER2-позитивний рак молочної залози. Пухлинні клітини можуть мати або не мати рецептори до гормонів (естроген і прогестерон), але мають HER2 позитивний статус. Такі пухлини ростуть швидше за люмінальні підтипи, можуть мати гірший прогноз, проте добре лікуються за допомогою таргетної терапії, спрямованої на білок HER2 та інші молекулярні механізми роботи пухлинної клітини.

Показники, що використовуються у формулюванні діагнозу:

T (Tumor) – показник, що вказує на розмір пухлини та її контакт з грудною стінкою або шкірою.

N (Nodules) – показник, що відповідає за ураження місцевих лімфатичних вузлів (пахвових, під- та надключичних груп).

M (Metastasis) – показник, що вказує на розповсюдження пухлини по організму у віддалені органи, такі як кістки, печінка, легені.

G (Grade) – ступінь диференціації. Це показник, що вказує, наскільки пухлинні клітини відрізняються за своєю будовою від здорових клітин. Що вища цифра, то більш агресивною є пухлина.

Ki67 (від 1 до 99%) – вказує на швидкість поділу клітин пухлини.

ER (estrogen receptors), PR (progesterone receptors) – вказують на кількість рецепторів жіночих гормонів, тобто ступінь чутливості до естрогену та прогестерону, що впливає на лікувальну тактику.

HER2/neu – важливий показник, що вказує на наявність рецепторів до специфічного білка, що стимулює ріст та поділ пухлинних клітин. При наявності таких рецепторів показана таргетна терапія.