Хіміотерапія

Конвенційна, або традиційна хімієтерапія — перевірений часом метод системного лікування. Системного — тобто такого, що діє на рівні всього організму, вбиваючи ракові клітини в різних органах і тканинах.

Як діє хімієтерапія?

В основу хімієтерапії покладений вплив хімічних агентів та сполук на ДНК клітин, причому різні агенти впливають із різних боків, завдяки цьому досягається більша ефективність лікування. Наприклад, адріаміцин (він же доксорубіцин, протипухлинний антибіотик) впливає безпосередньо на мембрани клітин та пригнічує синтез нуклеїнових кислот; паклітаксел (вперше був отриманий з кори тихоокеанського тису) впливає на процес мітозу – поділу клітин.

Що враховують лікарі?

Залежно від часу використання, хімієтерапію поділяють на неоад’ювантну (передопераційну) або ад’ювантну (післяопераційну). Час проведення хімієтерапії, її обсяг, препарати визначаються, виходячи з індивідуальних характеристик пухлини. Враховується її розмір, ураження лімфатичних вузлів, біологічна природа пухлини, зокрема, певні рецептори на поверхні пухлинних клітин.

Головними завданнями неоад’ювантної хімієтерапії є:

• профілактика віддаленого розповсюдження пухлини у випадку її агресивного фенотипу;
• оцінка об’єктивної чутливості пухлини до хімієтерапії;
• підготовка до органозберігаючої операції у випадку, коли немає технічної можливості виконати її одразу.

До речі, при досягненні повної патологічної відповіді пухлини на неоад’ювантну хімієтерапію значно поліпшуються результати всього лікування.

Головним завданням ад’ювантної хімієтерапії є системний контроль над хворобою — профілактика віддаленого як за часом, так і за розповсюдженням рецидиву хвороби.

Важливо!

Весь обсяг хімієтерапії повинен даватись до чи після операції!