Реконструктивна хірургія

У певних ситуаціях мастектомія неминуча — при розповсюдженому ураженні молочної залози, коли співвідношення розмірів пухлини та залози не дозволяють її зберегти, коли є мутації в генах BRCA 1/2 та деяких інших, зрештою, при бажанні пацієнтки. При видаленні молочної залози хірург має зробити все можливе для її відновлення, тобто реконструкції.

Одномоментна і відтермінована реконструкція

Реконструкція можлива одразу при мастектомії, вона називається одномоментною і є ліпшим варіантом, оскільки естетичні результати таких операцій є кращими, а пацієнтка не страждає від відсутності органу. Якщо з тих чи інших причин одномоментна реконструкція не виконується, її можна провести пізніше, після закінчення основного етапу онкологічного лікування. Це відтермінована реконструкція. Але в такому випадку хірург обов’язково повинен виконати перший, онкологічний етап операції так, щоб не ускладнювати подальше відновлення залози, а навпаки — підготувати його: зберегти субмамарну складку, шкіру залози включно з ареолою та соском, проводити розрізи по можливості в непомітних місцях.

Одноетапні та двохетапні втручання

Реконструкція молочної залози може бути одноетапною, коли замість видаленої молочної залози одразу вставляється постійний імплант чи ділянка власних м’яких тканин пацієнтки, або двохетапною, коли спочатку вставляється експандер — тимчасовий імплант із можливістю зміни об’єму, а потім він замінюється на постійний імплант чи власні тканини. Двохетапні реконструкції мають меншу кількість критичних ускладнень, проте дещо гірші естетичні результати.

Ретропекторальні та препекторальні реконструкції

При виконанні реконструкції імплант або експандер можуть встановлюватись під великий грудний м’яз (ретропекторально) або на нього (препекторально). Кожен варіант має свої особливості. Препекторальна реконструкція — більш швидка та менш травматична операція, відновлення пацієнтки відбувається швидше, менше обмежень для фізичних навантажень у післяопераційному періоді, але більша імовірність «видимості» та «хвилястості» імпланту під шкірою та його відчуття при пальпації. Ретропекторальна реконструкція робить верхню частину відновленої залози більш природною, але є більш травматичною операцією, часто потребує використання спеціальних сіток для фіксації великого грудного м’яза, який потрібно частково надсікати, щоб ввести під нього імплант, і може призводити до ефекту анімації — посмикування шкіри в ділянці реконструйованої залози. Після реконструктивних операцій рекомендують проводити додаткову пересадку жиру в ділянку реконструкції — ліпографтинг. Особливо це актуально для препекторальних реконструкцій.

Вибір оптимального варіанту операції залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, супутніх захворювань та факторів ризику, необхідності проведення променевої терапії та кінцевого результату, який бажають отримати пацієнтка та хірург.